Все про банковское дело

… Бухгалтерський облік як інформаційний постачальник економічної фінансової звітності (звітів менеджерів про свої рішення за розпорядженням ресурсами) формувався практиками різних країн, тому має свою теоретичну й законодавчу основу в кожній країні. Виникнення й формування міжнародного ринку капіталу обумовили однакові вимоги до систем бухгалтерського обліку країн - учасниць цього ринку, зокрема вимога зрозумілості («прозорості») фінансової інформації про діяльність менеджменту за розпорядженням власністю. В умовах функціонування мультинациональных корпорацій (МНК) стала актуальної проблема порівнянності облікових даних, одержуваних з різних країн: виявилася непорівнянність фінансових звітів менеджерів перед власниками різних країн, а також непридатність для користувача консолідованої (об'єднаної) звітності материнської компанії. Виявилося, що за міжнародними правилами філія МНК повинен керуватися законами й обліковими стандартами країни розташування, тобто країн з різними обліковими правилами. Так визначилася необхідність розробки єдиних правил складання фінансової звітності, єдиного тлумачення економічної інформації (елементів фінансової звітності). Єдиний підхід до теорії бухгалтерського обліку став очевидним для зацікавлених у ній користувачів. Помітимо, що «теорія бухгалтерського обліку» – це не нудна безжиттєва наука, відірвана від практичної діяльності людини. Теорія бухгалтерського обліку– взаємозалежний набір логічних принципів, які забезпечують краще розуміння бухгалтерської практики інвесторами, менеджерами, студентами й практикуючими фахівцями. Теорія бухгалтерського обліку дає основу для оцінки облікової практики й направляє її розвиток. Людям, що мають перекручене подання про бухгалтерський облік, щоб не стати банкрутом, важливо знати, що в економістів до теорії обліку існують різні підходи: податковий, правовий, етичний, економічний, поведінковий, структурний і т.д. Любою з них має право на існування, але кожний підхід до теорії обліку робить свій вплив на систему обліку практичної діяльності окремої країни. Наприклад, у зовнішній фінансовій звітності різних країн по своєму визначаються й витлумачуються її головні елементи (активи, зобов'язання, капітал, доходи, видатки), різні критерії їхньої ідентифікації й визнання, різна оцінка об'єктів обліку (основні кошти, запаси й т. … Далее »