Все про банковское дело — Страница 352

… 6.1). Основні відмінності, що стосуються форми бухгалтерського балансу, укладаються в розташуванні складових його груп показників (розділів). Так, у Великобританії баланс традиційно будується за принципом: Таблиця 6.1 активи - зобов'язання = власний капітал. В інших країнах Європи прийнято дотримуватися наступної балансової рівності, що має вид: активи = зобов'язання + власний капітал. Як переважний метод оцінки майна, відбиваного в балансі, рекомендовано використовувати принцип «історично сформованих витрат», хоча допускається й оцінка по реальній вартості з урахуванням інфляції. Для підприємств, що мають чисельність співробітників менш 50 чоловік, статутний капітал менш 1 млн євро або виторг менш 2 млн євро, дозволено становити баланс за скороченою формою, тобто без деталізації по однорідних групах або статтям (табл. 6.2). Таблиця 6.2 Спеціальний параграф 4 й Директиви присвячений додаткам, які повинні доповнювати звітність. У додатку відображається інформація про ті облікові методи, які застосовувалися організацією при оцінці вартості активів (ЛИФО, ФИФО, середньозважена оцінка, пряма ідентифікація), при обчисленні амортизації, а також обороти в розрізі основних видів діяльності й географічних ринків, деталізація розмірів і причин значних боргових зобов'язань, виплати членам ради директорів, відрахування в пенсійні фонди й інші показники, що мають істотне значення для об'єктивної оцінки фінансового становища організації. 4 я Директива містить у собі лише найбільш загальні положення й залишає достатню свободу дій країнам – членам ЄЕС і транснаціональним компаніям. Їй властивий ряд недоліків, зв'язаних головним чином з відмінностями й змінами, що відбуваються, у національних законодавствах, наприклад з питань специфіки лізингових операцій, звітності про рух грошових коштів, по обліку різних фінансових інструментів, по контрактах, що укладається на довгостроковій основі. 7 я Директива Основні положення 7 й Директиви присвячені взаєминам материнської й дочірньої компаній, складанню консолідованої звітності транснаціональних корпорацій, аудиторським перевіркам, порядку додання гласності звітності компаній. Незважаючи на те що в 1970 х рр. підготовка консолідованих звітів була обов'язкова для багатьох компаній ФРН і Великобританії, у Нідерландах – уважалася нормою, а у Франції використовувалася за бажанням, у принципах обліку одноманітності не було й не існувало офіційних інструкцій, що регулюють складання зведених звітів у таких країнах, як Іспанія, Італія, Португалія й ін. … Далее »